-
1 святість
СВЯТІСТЬ - 1) вищий ступінь онтологічної досконалості, що започатковує надприродну єдність могутності, праведності і краси; 2) здатність божественного начала чинити очисний перетворювальний вплив на навколишнє буття; 3) властивість конечної істоти (людини) внаслідок самозречення набувати якостей провідника зазначеного надприродного впливу. Слов'янські лексеми, що позначають С., пов'язані з індоєвропейським *k'uen-to - "зростання", "набухання", "підсилення" (Топоров); євр. "kodesh" імплікує значення "відокремленості", "очищеності", "недоторканності"; лат. "sanctus" - "непорушності", "встановлення", "узаконення". За основоположним релігійним уявленням, С. постає передусім як атрибут Бога; її необхідними корелятами виявляються: С. як переображення тварного світу (пор. поняття "святого місця", напр., єрусалимського Храму або Печерського монастиря в Києві тощо) і С. як цілісна характеристика людини, що досягла "обоження". У світській літературі терміни "С.", "святий" характеризують вищий ступінь моральної досконалості людини; значення онтологічної могутності зникає, натомість акцентуються жертовність, несхибність і непорушність моральних засад, духовна краса. За Левінасом, "заклик С." у цьому розумінні передує турботі існування й асоціюється з "пріоритетом іншого переді мною". Аксіологічним втіленням ідеї С. постають святині. На відміну від цінностей, святині мають значно вищий рівень онтологічної вкоріненості, а отже, здатні ангажувати людей незалежно від їхнього власного вибору. Через це проблема толерантності у сфері співіснування святинь постає незрівнянно гостріше, ніж у сфері цінностей.Т. Чайка -
2 place
1. n1) місцеsome place, some time — де-небудь, коли-небудь
jumping place — спорт. місце для стрибків; ав. місце приземлення
reporting place — спорт. місце прибуття на змагання
2) місто, містечко, населений пунктParis is a noisy place — Париж — шумне місто
3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні4) звичне (відведене) місце5) сидіння, місце (за столом тощо)6) місце в книзі, сторінка; уривок7) простір8) (P.) площа; невелика вулиця; тупик9) маєток10) приміщення, дім; місце спеціального призначенняplace of joining — військ. призовний пункт
11) домівка, житло12) заміський будинок13) посада, службове місце14) висока державна посада, посада державного міністра15) членство, участь (у спортивній команді)16) обов'язок17) спорт. одно з перших трьох місць у змаганні18) гірн. вибій, виробка19) розрядplace horse — кінь, що зайняв одно з перших місць на перегонах
place of arms — військ. плацдарм
another place — парл. палата лордів
in the first place — по-перше, насамперед
to take place — трапитися, мати місце
to go places — амер. досягти успіху
the place where you cough — убиральня, туалет
there is no place like home — у гостях добре, а вдома краще
2. v1) ставити, класти; установлювати, розташовувати2) улаштовувати (на посаду)3) вміщувати, віддавати (кудись)4) укладати, робити замовленняto place a call — амер. замовляти розмову по телефону
5) домовлятися (про видання книги, про постановку п'єси тощо)6) продавати (товари, акції)1) покладати (надіі); довірятися комусь8) визначати місце (дату); співвідноситиI know his face but I cannot place him — мені знайоме його обличчя, але я не можу згадати, де я його бачив (хто він такий)
9) вважати10) спорт. визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні)11) амер. підвищити голос (у розмові тощо)* * *I [pleis] n1) місцеsome place, some time — де-небудь, коли-небудь
turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт
holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка
bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка
2) звичайне, звичне, відведене місцеremark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок
3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація5) маєток; садиба6) будівля, приміщення, місце спеціального призначенняplace of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло
7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок9) положення, статус10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)11) гipн. вибій, виробка12) мaт. розряд13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)II [pleis] vin the first place — по-перше, насамперед взагалі
1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси4) продавати товари, акції5) (in, on) покладати ( надії)6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь
-
3 place
I [pleis] n1) місцеsome place, some time — де-небудь, коли-небудь
turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт
holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка
bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка
2) звичайне, звичне, відведене місцеremark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок
3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація5) маєток; садиба6) будівля, приміщення, місце спеціального призначенняplace of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло
7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок9) положення, статус10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)11) гipн. вибій, виробка12) мaт. розряд13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)II [pleis] vin the first place — по-перше, насамперед взагалі
1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси4) продавати товари, акції5) (in, on) покладати ( надії)6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь
-
4 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
5 мерида
край, місце; җеннетин азиз меридаларыны ағлар иди він оплакував святі райські місця Г; бир даа кӧрмем ол гӱзель азиз меридалары я більше не побачу тих святих місць Г; севинир идим аллағын азиз меридасындан я радів святим божественним місцям; не хадар севинир эди җаным шеристэлерин азиз меридасындан до чого раділа моя душа святим ангельським краям Г.
См. также в других словарях:
святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… … Український тлумачний словник
паломник — а, ч. Той, хто відвідує святі місця або мандрівний богомолець узагалі; прочанин … Український тлумачний словник
ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… … Український тлумачний словник